особина
ОСО́БИНА, и, ж., спец.
Окремий живий організм.
Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Вони передаються від одної особини до іншої (з наук.-попул. літ.);
Серед дводомних рослин чоловіча і жіноча стать чітко визначені: на одних особинах квіти тільки чоловічі, на других – тільки жіночі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- особина — осо́бина іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- особина — ОСОБ(ЕНЬ), ІНДИВІД, душа, еґо, <�жива> одиниця, г. особняк, фр. голова. Словник синонімів Караванського
- особина — -и, ж., спец. Окремий живий організм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- особина — ОСО́БИНА спец. (окремий живий організм), ЕКЗЕМПЛЯ́Р, ІНДИВІ́ДУУМ книжн., ІНДИВІ́Д книжн., О́СОБЕНЬ рідше, О́СОБ розм. рідше; ПРЕДСТАВНИ́К (як зразок певного класу, роду, виду). Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Словник синонімів української мови
- особина — ОСО́БИНА, и, ж., спец. Окремий живий організм. Є у риб і звукові сигнали небезпеки. Вони передаються від одної особини до іншої (Наука.. Словник української мови в 11 томах