1. Орфографічний словник української мови

осоловілий

осолові́лий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоловілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до осоловіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осоловілий — ОСОЛОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до осолові́ти. Осоловілі від сну очі. 2. у знач. прикм. Те саме, що осові́лий 2. Ясно-червоні лиця, певне, від вітру, набубнявіли. Досвідченим оком, осоловілим поглядом провіряли ріллю (К. Словник української мови у 20 томах
  3. осоловілий — ОСОЛОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до осолові́ти. Ясно-червоні лиця, певне, від вітру, набубнявіли. Досвідченим оком, осоловілим поглядом провіряли ріллю (Горд., Дівчина.. Словник української мови в 11 томах