1. Орфографічний словник української мови

осокірник

осокі́рник

іменник чоловічого роду, істота

осокірни́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осокірник — -а, ч. Осокорові насадження, зарості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осокірник — ОСОКІРНИ́К, у́, ч. Осокорові насадження, зарості. Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. осокірник — ОСОКІ́РНИК, а, ч. Осокорові насадження, зарості. Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (Колг. Укр., 10, 1958, 40). Словник української мови в 11 томах