1. Словник української мови в 11 томах

осокірник

ОСОКІ́РНИК, а, ч. Осокорові насадження, зарості.

Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (Колг. Укр., 10, 1958, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осокірник — осокі́рник іменник чоловічого роду, істота осокірни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осокірник — -а, ч. Осокорові насадження, зарості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осокірник — ОСОКІРНИ́К, у́, ч. Осокорові насадження, зарості. Осокірники з домішкою тополі білої займають площу понад 100 гектарів у заплавах Десни і Дніпра (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах