1. Орфографічний словник української мови

осятер

осяте́р

іменник чоловічого роду, істота

осетер

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осятер — -тра, ч., діал. Осетер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою... А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою… А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Мирний, І, 1954, 351). Словник української мови в 11 томах
  4. осятер — Осяте́р, -тра м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147. Словник української мови Грінченка