осятер
Осяте́р, -тра
м. = осетер. Зірвався осятер з гака. К. ПС. 147.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осятер — осяте́р іменник чоловічого роду, істота осетер діал. Орфографічний словник української мови
- осятер — -тра, ч., діал. Осетер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою... А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- осятер — ОСЯТЕ́Р, тра́, ч., діал. Осетер. Вони думають, що він [рибалка] її уминає з борщем або з юшкою… А того й не бачать, що той осятер або тая стерлядь тілько й боронить його від голодної смерті! (Мирний, І, 1954, 351). Словник української мови в 11 томах