отаманство

отама́нство

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отаманство — -а, с., заст. Стан, обов'язки, звання отамана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отаманство — ОТАМА́НСТВО, а, с., заст. Стан, обов'язки, звання отамана. Напруження минуло, зате .. знов почали [опришки] пропонувати Юрчикові брати отаманство (Г. Хоткевич); – Тут вигукували братчики: “Хочемо Головатого”. Словник української мови у 20 томах
  3. отаманство — Ота́манство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. отаманство — ОТАМА́НСТВО, а, с., заст. Стан, обов’язки, звання отамана. Напруження минуло, зате.. знов почали [опришки] пропонувати Юрчикові брати отаманство (Хотк., II, 1966, 226); — Тут вигукували братчики: "Хочемо Головатого". Словник української мови в 11 томах
  5. отаманство — Отаманство, -ва с. Званіе, обязанность, положеніе атамана. Г. Барв. 141. Добивсь до отаманства, та й умер. Отаманство не легке діло. Словник української мови Грінченка