оторопіло
оторопі́ло
прислівник
незмінювана словникова одиниця
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оторопіло — розм. Присл. до оторопілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оторопіло — ОТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до оторопі́лий 2. Господиня оторопіло позадкувала до дверей (П. Панч); Саїд Алі оторопіло сів (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- оторопіло — ОТОРОПІ́ЛО, розм. Присл. до оторопі́лий 2. Господиня оторопіло позадкувала до дверей (Панч, На калин. мості, 1965, 158); Саїд Алі оторопіло сів (Ле, Міжгір’я, 1953, 180). Словник української мови в 11 томах