охочий

Значення в інших словниках

1. охочий — Охочий: — в окр. значенні: доброволець [52] Словник з творів Івана Франка
2. охочий — (до чого) ласий; ЯК ІМ. доброволець, р. охітний. Словник синонімів Караванського
3. охочий — -а, -е. 1》 Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охочий, -чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охочий — ОХО́ЧИЙ, а, е. 1. Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який добровільно зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (В. Словник української мови у 20 томах
5. охочий — Охочий помічник не чекає на прозьбу. Хто хоче допомогти, той сам береться до роботи. Приповідки або українсько-народня філософія
6. охочий — Найнятий, волонтер Словник застарілих та маловживаних слів
7. охочий — ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?... Словник синонімів української мови
8. охочий — Охо́чий, -ча, -че до чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. охочий — ОХО́ЧИЙ, а, е. 1. Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
10. охочий — Охо́чий, -а, -е 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. Словник української мови Грінченка