1. Орфографічний словник української мови

оцінщик

оці́нщик

іменник чоловічого роду, істота

оцінник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінщик — ОЦІ́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що оці́нник. – У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Панас Мирний); Се заробітчани... Вони повинні продать себе, бо дома жде їх невиплачена дань “обществу”, ждуть оцінщики, ждуть земські, урядники (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах
  2. оцінщик — ОЦІ́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що оці́нник. — У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Мирний, III, 1954, 204). Словник української мови в 11 томах