1. Словник української мови в 11 томах

оцінщик

ОЦІ́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що оці́нник.

— У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Мирний, III, 1954, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оцінщик — оці́нщик іменник чоловічого роду, істота оцінник рідко Орфографічний словник української мови
  2. оцінщик — ОЦІ́НЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що оці́нник. – У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ! (Панас Мирний); Се заробітчани... Вони повинні продать себе, бо дома жде їх невиплачена дань “обществу”, ждуть оцінщики, ждуть земські, урядники (В. Винниченко). Словник української мови у 20 томах