панівка
пані́вка
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панівка — -и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. іст. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівні]!.. Уже й злякалися! (П. Гулак-Артемовський). Словник української мови у 20 томах
- панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять… — пшик порох на пановці [панівні]!.. У же й злякалися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185). Словник української мови в 11 томах
- панівка — Панівка, -ки ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у. Словник української мови Грінченка