1. Словник української мови в 11 томах

панівка

ПАНІ́ВКА, и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох.

Чи трапиться стрілять… — пшик порох на пановці [панівні]!.. У же й злякалися! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панівка — пані́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. панівка — -и, ж. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панівка — ПАНІ́ВКА, и, ж. іст. Частина затвора у старовинних кремінних пістолетів і рушниць, на яку насипали порох. Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівні]!.. Уже й злякалися! (П. Гулак-Артемовський). Словник української мови у 20 томах
  4. панівка — Панівка, -ки ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у. Словник української мови Грінченка