1. Орфографічний словник української мови

патронник

патро́нник 1

іменник чоловічого роду

деталь зброї

патро́нник 2

іменник чоловічого роду, істота

робітник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патронник — -а, ч. 1》 Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона (див. патрон II 1)). 2》 Той, хто виготовляє патрони (див. патрон II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. патронник — ПАТРО́ННИК, а, ч. 1. Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона (див. патро́н² 1). Стара гільза застряла в патроннику і витягнути її не було сили (В. Гжицький). 2. Той, хто виготовляє патрони (див. патро́н² 1). Патронник збройного заводу. Словник української мови у 20 томах
  3. патронник — ПАТРО́ННИК, а, ч. 1. Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона ( див. патро́н²1). Стара гільза застряла в патроннику і витягнути її не було сили (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 61). 2. Той, хто виготовляє патрони ( див. патро́н² 1). Словник української мови в 11 томах