пахощі

па́хощі 1

множинний іменник

аромат

па́хощі 2

множинний іменник

духи, парфуми

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахощі — мн. (приємний запах) аромат. Словник синонімів Полюги
  2. пахощі — див. АРОМАТ. Словник синонімів Караванського
  3. пахощі — -ів, мн. (рідко одн. пахощ, -у, ч. і ж.). 1》 Запахи, звичайно приємні, ароматні. || перен. Те, що приваблює до себе чим-небудь цікавим. 2》 тільки мн., рідко. Те саме, що парфуми. || Взагалі пахучі, ароматичні речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пахощі — ПА́ХОЩІ, ів, мн. (рідко одн. па́хощ, у, ч. і ж.). 1. Запахи, звичайно приємні, ароматні. На чистому повітрі розійшовся дух од вареної страви й змішався з важкими пахощами диму та потоптаної молодої трави (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пахощі — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови
  6. пахощі — Па́хощі, -щів, -щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пахощі — ПА́ХОЩІ, ів, мн. (рідко одн. па́хощ, у, ч. і ж.). 1. Запахи, звичайно приємні, ароматні. На чистому повітрі розійшовся дух од вареної страви й змішався з важкими пахощами диму та потоптаної молодої трави (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. пахощі — Пахощі, -щів ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. н. п. Було багацько квіток, багацько пахощів. Левиц. Пов. 174. Словник української мови Грінченка