первосвятитель

первосвяти́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первосвятитель — ПЕРВОСВЯТИ́ТЕЛЬ, теля, ч., книжн. Архієпископ. Задовго до князя Володимира, якого Православна Церква вважає Первосвятителем Русі, християнську віру прийняв князь Аскольд, що разом із братом Діром правив у Києві в 60-80 рр. IX ст. (з газ.). Словник української мови у 20 томах