передати

переда́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передати — [пеиреидатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; мин. -даў, -дала Орфоепічний словник української мови
  2. передати — див. передавати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передати — ПЕРЕДА́ТИ див. передава́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. передати — передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Фразеологічний словник української мови
  5. передати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. передати — ПЕРЕДА́ТИ див. передава́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. передати — Передати, -ся см. передавати, -ся. Словник української мови Грінченка