передати

передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Гончар); — Кукуріку! ..— Луна котиться порожніми вулицями— Кукуріку! — відлунюється на іншій вулиці. І пішло — далі й далі півні передають естафету (А. Камінчук).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передати — переда́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передати — [пеиреидатие] -дам, -даси, -дас'т', -дамо, -дасте, -дадут'; мин. -даў, -дала Орфоепічний словник української мови
  3. передати — див. передавати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. передати — ПЕРЕДА́ТИ див. передава́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. передати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  6. передати — ПЕРЕДА́ТИ див. передава́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  7. передати — Передати, -ся см. передавати, -ся. Словник української мови Грінченка