1. Фразеологічний словник української мови

передавати

передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Гончар); — Кукуріку! ..— Луна котиться порожніми вулицями— Кукуріку! — відлунюється на іншій вулиці. І пішло — далі й далі півні передають естафету (А. Камінчук).

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передавати — (за посередництвом когось) віддавати, пересилати, (поштою) переводити, (вістку) переказувати. Словник синонімів Полюги
  2. передавати — передава́ти 1 дієслово недоконаного виду віддавати передава́ти 2 дієслово доконаного виду давати все або багато чогось, одне за одним Орфографічний словник української мови
  3. передавати — Віддавати, подавати, доручати; (справи) передоручати; (етером) транслювати; (у спадок) залишати, (досвід) поширювати, (вість) повідомляти, інформувати, розповідати, переказувати, переповідати; (привіт) посилати; (енергію) пересилати... Словник синонімів Караванського
  4. передавати — I -даю, -даєш, недок., передати, -дам, -даси, док., перех. і без додатка. 1》 Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого-, що-небудь комусь для іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. передавати — 1. (слова) переказувати, переказати, попереказувати, повідомляти, повідомити, оповідати, оповісти, пооповідати 2. це річ Словник чужослів Павло Штепа
  6. передавати — ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., що і без дод. 1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки. Словник української мови у 20 томах
  7. передавати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  8. передавати — Передава́ти, -даю́, -дає́ш; переда́ти, -да́м, -даси́ що ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. передавати — ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. і без додатка. 1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки. Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. передавати — Передавати, -даю́, -єш сов. в. передати, -дам, -даси, гл. 1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у. 2) Передавать, передать, дать лишнее. Словник української мови Грінченка