передавати
ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., що і без дод.
1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки.
Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Леся Українка);
Хтось нахильці, як запорожець, п'є просто з барила, потім передає посудину батькові (О. Гончар);
// Віддавати, подавати, вручати кого-, що-небудь комусь для іншого.
– Візьми ж, Мелашко, паляницю батькові, а дітям я передам гостинця (І. Нечуй-Левицький);
– Ого, де ж ви сало дістали? – дивується Свирид Яковлевич. – З дому передали? (М. Стельмах);
// Вручати, віддавати щось кому-небудь через посередника або за чиїм-небудь дорученням.
Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Людю (М. Коцюбинський);
Коли Гнат Яворський передавав від Івана листа, то і про неї, Катерину, розпитував (С. Чорнобривець);
Двері відчинилися, і один з університетських служників передав йому записку (О. Іваненко);
// спорт. Під час гри ударом посилати кому-небудь м'яч, шайбу і т. ін.
Передавати м'яч нападнику.
2. Віддавати що-небудь своє, від себе і т. ін. в чиєсь відання, володіння.
– Ваші піщани такі неспокійні, мені з ними один клопіт..! Ще Ларченко, як передавав стан, перестерігав мене (Панас Мирний);
[Куц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку (З. Мороз);
// Передоручати кому-небудь свої справи, повноваження, обов'язки.
Батьки хлопців виказували своє задоволення і, зустрічаючись з Галею, щоб вона не мала сумніву, залюбки передавали їй свої батьківські обов'язки щодо ушей та чубів своїх хлопців (С. Васильченко);
Олександр Васильович передає всі свої повноваження старшому помічникові і йде до кают-компанії (В. Логвиненко);
// Залишати кому-небудь щось після себе у спадщину.
Обзиваюся до синів, – шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбав та й вам передає (Л. Мартович);
[Старшина другий:] Сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся – скрізь Головатий. “Коли сам, каже, не повершу, то синові передам” (Т. Шевченко);
Я дітям нашим в спадок передам Цей давній лист, овіяний боями (Л. Дмитерко).
3. Поширювати на кого-небудь свої якості, ознаки і т. ін.
Минулі покоління передають наступним не лише матеріальні і духовні надбання, а й свої пристрасті (з наук. літ.);
[Мартіан:] Де ти взяла сі мрії? [Аврелія:] Від матері .. Вона мені се в кров передала, бо я її дитина (Леся Українка);
Романко .. віддав йому все, що мав хорошого, людського. А Юрко, може, передасть його своїм дітям (М. Томчаній);
// Навчати кого-небудь, використовуючи набуті знання, вміння.
– З глибокою радістю я передаватиму й далі свої знання дітям, поки в моїх грудях б'ється людське серце (О. Довженко).
4. Віддавати в розпорядження кого-, чого-небудь.
Як же він [переклад] Вам не потрібний, то, будьте ласкаві, передайте його редакції “Зорі” (М. Коцюбинський);
Схопили його вночі в потайнім місці гетьманці, передали німцям (Є. Кротевич);
Павла передали представникам місцевої влади, що приїхали в порт (В. Кучер);
– Забирай носилки і більше з ними в артільний двір не приходь. Спіймаю ще раз – передам у суд (Григорій Тютюнник).
5. Повідомляти кого-небудь про щось.
Його прізвище передавали з уст до уст (І. Франко);
Сусідки головами хитали, зітхали і вдома чоловікам передавали: – Здуріла Ладуриха! (О. Ковінька);
Ті жінки, яким сказала Тамара, передадуть іншим, і вже сотні знають про втішну новину (А. Хижняк);
// Розповідати кому-небудь про щось почуте, побачене і т. ін.
Хотілось би матері затримати його, не пустити – куди йому в таку спеку, .. як люди передають, забиратися навіть на комбайна (О. Гончар);
У мене Правда гостювала І баєчку подарувала, Щоб передав я всім (Л. Глібов);
Головний інженер веселішає, сідає навпроти мене і ніби хоче мені передати якусь таємницю (із журн.);
// також із спол. що, щоб. Повідомляти, інформувати про щось кого-небудь, звичайно за дорученням іншого.
Їхня вчителька передавала, що Наталка не говорить у школі про мою професію (Ю. Яновський);
– Піймаю вашого Килигея – на ланцюг посаджу!.. – Спасибі за честь, – посміхався Килигей, коли йому передавали це (О. Гончар);
Поцілуй од мене міцно маму і передай, щоб берегла себе і була здорова (М. Коцюбинський);
Сестра вийшла до лікаря передати Гучкове прохання (В. Собко).
6. також із спол. щоб, що. Повідомляти про що-небудь, користуючись телефоном, радіо та іншими засобами двобічного зв'язку.
Секретарка вискочила з кабінету, миттю до телефону – передавати (Остап Вишня);
[Оксана:] Буде шторм. (Дивиться вгору.) Що передає сигнальник? (О. Корнійчук);
– Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Григорій Тютюнник);
// також про що, із спол. що. Поширювати що-небудь за допомогою радіо, телебачення та інших засобів однобічного зв'язку.
Передавали музику Лисенка (Л. Дмитерко);
В перші дні дивився все, що передавали. І сільськогосподарські передачі, і передачі будинку моделей .. не відбивали охоти в Миколи до телевізора (Ю. Збанацький);
// Посилати енергію, струм, хвилі і т. ін. на відстань за допомогою технічних засобів.
Шуміли колеса, лоскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (А. Шиян).
7. Зображувати, відтворювати і т. ін. кого-, що-небудь, наслідуючи, копіюючи його характерні риси, ознаки, рухи і т. ін.
Макар прицмокував, дзижчав і дуже влучно передавав ліру (С. Васильченко);
Хтось точнісінько передає панський голос (М. Стельмах);
Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (І. Нечуй-Левицький);
// Зображувати, відтворювати, відображати і т. ін. які-небудь якості, ознаки, риси і т. ін.
До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм: наскільки та чи інша форма передає зміст (В. Еллан-Блакитний);
Наталя зустрілася з великими труднощами. Килимарка не знала, як їй фарбованими вовняними нитками передати портретну схожість (І. Волошин);
Завданням його [актора] було передати силу волі батька, який, тяжко страждаючи, тамує біль в собі (з наук. літ.);
// Виражати, розкривати засобами іншої мови (про переклад).
Франко .. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (М. Рильський);
Дух же той, гадаю, не можна було б передати, перекладаючи пісню не піснею, а прозаїчним переказом (Леся Українка).
8. Давати більше, ніж треба, понад міру.
Незвичними пальцями лічив [Турбай] гроші, часто передавав (М. Руденко);
Тримає [батько] сім'ю цілу зиму надголодь, хліб ділить так, щоб не передати дітям зайвого окрайця (В. Речмедін);
// перен. Робити щось зайве, небажане.
– О! – скрикнула вона й засміялася. – Це вже ви передали, – знов засміялася (Марко Вовчок).
9. через що. Віддавати з рук у руки над перепоною.
Народився [хлопець] нарешті... І зразу як узяв тон – три місяці вікна в хаті бряжчали. І через кожух кумі передавали, і йорданською водою бризкали – нічого не бере... (Остап Вишня).
(1) Передава́ти / переда́ти дору́чення (нака́з, розпоря́дження і т. ін.) – за чиїм-небудь посередництвом або від чийого-небудь імені звертатися до когось, говорити комусь.
По окопу передавали команду: бути готовим до контратаки! (Іван Ле і О. Левада);
Сергія Петровича постараюся побачити завтра і передам йому Ваші доручення (М. Коцюбинський);
(2) Передава́ти / переда́ти у вла́сність кому – робити господарем кого-небудь іншого.
Доповідачі вимагали конфіскації всіх заводів, фабрик, банків і панської землі з тим, щоб передати їх у власність народу (І. Цюпа);
Сла́ти (посила́ти, передава́ти, перека́зувати, присила́ти) / посла́ти (переда́ти, переказа́ти, присла́ти) віта́ння (приві́т, поклі́н і т. ін.) див. сла́ти¹.
◇ (3) Передава́ти / переда́ти естафе́ту кому – доручати кому-небудь продовжити розпочату справу.
Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. – Моя сестра... Естафету [проведення бійців через підземний хід] передаю їй... (О. Гончар);
– Кукуріку! .. – Луна котиться порожніми вулицями – Кукуріку! – відлунюється на іншій вулиці. І пішло – далі й далі півні передають естафету (А. Камінчук);
(4) Передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду – перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь.
Кожен [козак] говорив відверто, як дужий владар, сміявся щиросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський);
Лукавий бісик під'юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський);
Узяв [Микита Павлович] у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м'якшою (П. Інгульський);
Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).
ПЕРЕДАВА́ТИ², даю́, дає́ш, док., що і без дод.
Дати все або багато чого-небудь, одне за одним.
– Мало я йому усякої всячини переносила, мало я йому всього передавала? На себе не страчу – йому несу (Панас Мирний);
[Бичок:] Хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? (М. Кропивницький).
Значення в інших словниках
- передавати — (за посередництвом когось) віддавати, пересилати, (поштою) переводити, (вістку) переказувати. Словник синонімів Полюги
- передавати — передава́ти 1 дієслово недоконаного виду віддавати передава́ти 2 дієслово доконаного виду давати все або багато чогось, одне за одним Орфографічний словник української мови
- передавати — Віддавати, подавати, доручати; (справи) передоручати; (етером) транслювати; (у спадок) залишати, (досвід) поширювати, (вість) повідомляти, інформувати, розповідати, переказувати, переповідати; (привіт) посилати; (енергію) пересилати... Словник синонімів Караванського
- передавати — I -даю, -даєш, недок., передати, -дам, -даси, док., перех. і без додатка. 1》 Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках чи беруть у руки. || Віддавати, подавати, вручати кого-, що-небудь комусь для іншого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передавати — 1. (слова) переказувати, переказати, попереказувати, повідомляти, повідомити, оповідати, оповісти, пооповідати 2. це річ Словник чужослів Павло Штепа
- передавати — передава́ти / переда́ти естафе́ту кому. Доручати кому-небудь продовжити розпочату справу. Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра… Естафету (проведення бійців через підземний хід) передаю їй… (О. Фразеологічний словник української мови
- передавати — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- передавати — Передава́ти, -даю́, -дає́ш; переда́ти, -да́м, -даси́ що ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- передавати — ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. і без додатка. 1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки. Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- передавати — Передавати, -даю́, -єш сов. в. передати, -дам, -даси, гл. 1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. Шевч. 151. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном. Лохв. у. 2) Передавать, передать, дать лишнее. Словник української мови Грінченка