передавати

ПЕРЕДАВА́ТИ¹, даю́, дає́ш, недок., ПЕРЕДА́ТИ, да́м, даси́, док., перех. і без додатка.

1. Віддавати, подавати, вручати кому-небудь те, що тримають у руках або беруть у руки.

Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі (Л. Укр., II, 1951, 322);

Хтось нахильці, як запорожець, п’є просто з барила, потім передає посудину батькові (Гончар, Тронка, 1963, 185);

// Віддавати, подавати, вручати кого-, що-небудь комусь для іншого.

— Візьми ж, Мелашко, паляницю батькові, а дітям я передам гостинця (Н.-Лев., II, 1956, 326);

— Ого, де ж ви сало дістали? — дивується Свирид Яковлевич. — З дому передали? (Стельмах, II, 1962, 99);

// Вручати, віддавати щось кому-небудь через посередника або за чиїм-небудь дорученням.

Щонайменше двічі на день писала [Антоніна] до нього такі листи, стромляла йому в руку, передавала через Людю (Коцюб., І, 1955, 406);

Коли Гнат Яворський передавав від Івана листа, то і про неї, Катерину, розпитував (Чорн., Визволення, 1949, 122);

Двері відчинилися, і один з університетських служників передав йому записку (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 386);

// спорт. Під час гри ударом посилати кому-небудь м’яч, шайбу і т. ін.

◊ Передава́ти (переда́ти) естафе́ту кому — доручати кому-небудь продовжити розпочату справу.

Іштван-пролетар підвів до старшини літню змарнілу жінку в рогових окулярах. — Моя сестра.. Естафету [проведення бійців через підземний хід] передаю їй… (Гончар, III, 1959, 254).

2. Віддавати що-небудь своє, від себе і т. ін. в чиєсь відання, володіння.

— Ваші піщани такі неспокійні, мені з ними один клопіт..! Ще Ларченко, як передавав стан, перестерігав мене (Мирний, І, 1949, 376);

— Передаю свою роботу до рук Радянської влади (Донч., II, 1956, 77);

[Куц:] Справи інституту передати докторові наук Воронюку (Мороз, П’єси, 1959, 220);

// Передоручати кому-небудь свої справи, повноваження, обов’язки.

Батьки хлопців виказували своє задоволення і, зустрічаючись з Галею, щоб вона не мала сумніву, залюбки передавали їй свої батьківські обов’язки щодо ушей та чубів своїх хлопців (Вас., І, 1959, 118);

Олександр Васильович передає всі свої повноваження старшому помічникові і йде до кают-компанії (Логв., Давні рани, 1961, 51);

Передавши ряд своїх функцій професіональному мистецтву, радянський фольклор на сучасному етапі в значній мірі має утилітарне призначення (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 11);

// Залишати кому-небудь щось після себе у спадщину.

Обзиваюся до синів, — шануйте старого батька! Не прогайнував нічо [нічого], не змарнував, але ще придбав та й вам передає (Март., Тв., 1954, 209);

[Старшина другий:] Сидить собі в хуторі, ніби не знає нічого, а дивишся — скрізь Головатий. "Коли сам, каже, не повершу, то синові передам" (Шевч., І, 1963, 95);

Я дітям нашим в спадок передам Цей давній лист, овіяний боями (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 136).

Передава́ти (переда́ти) у вла́сність кому — робити господарем кого-небудь іншого.

Доповідачі вимагали конфіскації всіх заводів, фабрик, банків і панської землі з тим, щоб передати їх у власність народу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).

3. Поширювати на кого-небудь свої якості, ознаки і т. ін.

Минулі покоління передають наступним не лише матеріальні і духовні надбання, а й свої пристрасті (Укр. іст. ж., 2, 1960, 31);

[Мартіан:] Де ти взяла сі мрії? [Аврелія:] Від матері.. Вона мені се в кров передала, бо я її дитина (Л. Укр., III, 1952, 284);

Романко.. віддав йому все, що мав хорошого, людського. А Юрко, може, передасть його своїм дітям (Томч., Готель.., 1960, 49);

// Навчати кого-небудь, використовуючи набуті знання, вміння.

— З глибокою радістю я передаватиму й далі свої знання дітям, поки в моїх грудях б’ється людське серце (Довж., І, 1958, 499);

Завдання діячів радянської науки і органів охорони здоров’я — передати досвід учених і лікарів-практиків нашим зарубіжним товаришам (Наука.., 1, 1959, 32).

4. Віддавати в розпорядження кого-, чого-небудь.

Як же він [переклад] Вам не потрібний, то, будьте ласкаві, передайте його редакції "Зорі" (Коцюб., III, 1956, 114);

Схопили його вночі в потайнім місці гетьманці, передали німцям (Крот., Сини.., 1948, 24);

Павла передали представникам місцевої влади, що приїхали в порт (Кучер, Голод, 1961, 344);

— Забирай носилки і більше з ними в артільний двір не приходь. Спіймаю ще раз — передам у суд (Тют., Вир, 1964, 28).

5. Повідомляти кого-небудь про щось.

Його прізвище передавали з уст до уст (Фр., VI, 1951, 226);

Сусідки головами хитали, зітхали і вдома чоловікам передавали: — Здуріла Ладуриха! (Ковінька, Кутя.., 1960, 58);

Ті жінки, яким сказала Тамара, передадуть іншим, і вже сотні знають про втішну новину (Хижняк, Тамара, 1959, 195);

// Розповідати кому-небудь про щось почуте, побачене і т. ін.

Хотілось би матері затримати його, не пустити — куди йому в таку спеку,.. як люди передають, забиратися навіть на комбайна (Гончар, Тронка, 1963, 215);

У мене Правда гостювала І баєчку подарувала, Щоб передав я всім (Гл., Вибр., 1951, 140);

Головний інженер веселішає, сідає навпроти мене і ніби хоче мені передати якусь таємницю (Вітч., 2, 1956, 102);

// також із спол. що, щоб. Повідомляти, інформувати про щось кого-небудь, звичайно за дорученням іншого.

Їхня вчителька передавала, що Наталка не говорить у школі про мою професію (Ю. Янов., І, 1954, 21);

— Піймаю вашого Килигея — на ланцюг посаджу!.. — Спасибі за честь, — посміхався Килигей, коли йому передавали це (Гончар, II, 1959, 76);

Поцілуй од мене міцно маму і передай, щоб берегла себе і була здорова (Коцюб., III, 1956, 271);

Сестра вийшла до лікаря передати Гучкове прохання (Собко, Зор. крила, 1950, 226).

Передава́ти (переда́ти) віта́ння (приві́т, поклі́н і т. ін.) — просити привітати кого-небудь, вклонитися комусь і т. ін.

[Кандиба:] Я щасливий передати вам найщиріше вітання від голови нашої сільради (Корн., Калин. гай, 1950, 22);

— Де сини? — спитав Борковський.. — Поїхали до Щорса, — сказав Чиж.. — Привіт вам передавали (Довж., І, 1958, 133);

Баліцким при спосібності передам поклін (Стеф., III, 1954, 28);

Передава́ти (переда́ти) дору́чення (нака́з, розпоря́дження і т. ін.) — за чиїм-небудь посередництвом або від чийого-небудь імені звертатися до когось, говорити комусь.

По окопу передавали команду: бути готовим до контратаки! (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 393);

Наказ останній комсомольцям передає повстанський штаб (Сос., II, 1958, 496);

Сергія Петровича постараюся побачити завтра і передам йому Ваші доручення (Коцюб., III, 1956, 400).

6. також із спол. щоб, що. Повідомляти про що-небудь, користуючись телефоном, радіо та іншими засобами двобічного зв’язку.

Секретарка вискочила з кабінету, миттю до телефону — передавати (Вишня, І, 1956, 451);

[Оксана:] Буде шторм. (Дивиться вгору.) Що передає сигнальник? (Корн., І, 1955, 46);

— Тільки що передали з району, щоб усі розходилися по роботах (Тют., Вир, 1964, 259);

// також про що, із спол. що. Поширювати що-небудь за допомогою радіо, телебачення та інших засобів однобічного зв’язку.

Передавали музику Шостаковича (Дмит., Обпалені.., 1962, 103);

Москва передавала про конференцію в Потсдамі (Загреб., Європа. Захід, 1961, 179);

В перші дні дивився все, що передавали. І сільськогосподарські передачі, і передачі будинку моделей.. не відбивали охоти в Миколи до телевізора (Збан., Курил. о-ви, 1963, 155);

// Посилати енергію, струм, хвилі і т. ін. на відстань за допомогою технічних засобів.

Газові мотори.. служать для перетворення енергії в електрику, яку техніка вже тепер уміє передавати на величезні відстані (Ленін, 23, 1972, 90);

Шуміли колеса, лоскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20).

7. Зображувати, відтворювати і т. ін. кого-, що-небудь, наслідуючи, копіюючи його характерні риси, ознаки, рухи і т. ін.

Макар прицмокував, дзижчав і дуже влучно передавав ліру (Вас., І, 1959, 167);

Хтось точнісінько передає панський голос (Стельмах, І, 1962, 561);

Леонід Семенович передав навіть саму вчителеву міну співання (Н.-Лев., IV, 1956, 124);

// Зображувати, відтворювати, відображати і т. ін. які-небудь якості, ознаки, риси і т. ін.

До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм: наскільки та чи інша форма передає зміст (Еллан, II, 1958, 72);

Наталя зустрілася з великими труднощами. Килимарка не знала, як їй фарбованими вовняними нитками передати портретну схожість (Вол., Самоцвіти, 1952, 140);

Завданням його [актора] було передати силу волі батька, який, тяжко страждаючи, тамує біль в собі (Укр. кіномист., II, 1959, 26);

// Виражати, розкривати засобами іншої мови (про переклад).

Франко.. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до первотвору (Рильський, III, 1956, 106);

Дух же той, гадаю, не можна було б передати, перекладаючи пісню не піснею, а прозаїчним переказом (Л. Укр., IV, 1954, 273).

8. Давати більше, ніж треба, понад міру.

Незвичними пальцями лічив [Турбай] гроші, часто передавав (Руд., Остання шабля, 1959, 510);

Тримає [батько] сім’ю цілу зиму надголодь, хліб ділить так, щоб не передати дітям зайвого окрайця (Речм., Весн. грози, 1961, 96);

// перен. Робити щось зайве, небажане.

— О! — скрикнула вона й засміялася. — Це вже ви передали, — знов засміялася (Вовчок, І, 1955, 378).

◊ Передава́ти (переда́ти) куті́ ме́ду див. кутя́.

9. через що. Віддавати з рук у руки над перепоною.

Народився [хлопець] нарешті… І зразу як узяв тон — три місяці вікна в хаті бряжчали. І через кожух кумі передавали, і йорданською водою бризкали — нічого не бере… (Вишня, І, 1956, 247).

ПЕРЕДАВА́ТИ², даю́, дає́ш, док., перех. і без додатка. Дати все або багато чого-небудь, одне за одним.

— Мало я йому усякої всячини переносила, мало я йому всього передавала? На себе не страчу — йому несу (Мирний, III, 1954, 175);

[Бичок:] Хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? (Кроп., І, 1958, 465).