перелічувати
перелі́чувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перелічувати — -ую, -уєш, недок., перелічити, -лічу, -лічиш, док., перех., із спол. що. 1》 Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все. || Перераховувати, називати одне за одним, одного за одним або всіх, усе по черзі. 2》 Перераховувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перелічувати — ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., кого, із спол. що. 1. Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все. Тут він занепокоєно перелічує очима й руками деревини: чи не вкрала яка нечиста мара (М. Словник української мови у 20 томах
- перелічувати — ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити. Словник синонімів української мови
- перелічувати — Перелі́чувати, -лі́чую, -лі́чуєш; перелічи́ти, -лічу́, -лі́чиш, -лі́чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перелічувати — ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех., із спол. що. 1. Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все. Словник української мови в 11 томах
- перелічувати — Перелічувати, -чую, -єш сов. в. перелічи́ти, -чу́, -чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч. Словник української мови Грінченка