перемогти
перемогти́
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемогти — взяти гору (верх); моє (його, її, наше і т. ін.) [буде] зверху; (добитися переконливої перемоги в бою) розгромити (розбити) наголову кого; у (в) пух і прах розбити кого; (у грі, бійці, змаганні, суперечці) покласти на обидві лопатки кого. Словник фразеологічних синонімів
- перемогти — див. перемагати Словник синонімів Вусика
- перемогти — див. перемагати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перемогти — ПЕРЕМОГТИ́ див. перемага́ти. Словник української мови у 20 томах
- перемогти — перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце). Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т. ін., боротися з якимсь станом. Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам’ятаєш... Фразеологічний словник української мови
- перемогти — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- перемогти — Перемогти́, див. перемага́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перемогти — ПЕРЕМОГТИ́ див. перемага́ти. Словник української мови в 11 томах
- перемогти — Перемогти́, ся см. перемагати, -ся. Словник української мови Грінченка