переховати

перехова́ти 1

дієслово доконаного виду

сховати, схоронити всіх, багатьох

перехова́ти 2

дієслово доконаного виду

сховати когось, щось від когось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переховати — Перехова́ти, перехо́вувати. 1. Зберегти, мати на зберіганні, тримати в певному, означеному місці. Переховували єї [таблицю] довший час в захристиї монастиря Картузів недалеко Неаполю, аж в кінци замкнену в гебановій скрині... Українська літературна мова на Буковині
  2. переховати — I -аю, -аєш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь, одного за одним. II див. переховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переховати — ПЕРЕХОВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь, одного за одним. Одну за другою я брав Свої перлини та ховав В землі, поки переховав Все те, що в світі миле мав (Я. Щоголів). ПЕРЕХОВА́ТИ² див. перехо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. переховати — ПЕРЕХО́ВУВАТИ (надавати комусь притулок, рятуючи від переслідування; зберігати протягом короткого часу крадене майно, контрабанду і т. ін.); ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ заст. (речі); ПРИХО́ВУВАТИ, УКРИВА́ТИ (людину). — Док. Словник синонімів української мови
  5. переховати — ПЕРЕХОВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док. Сховати, схоронити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь, одного за одним. Одну за другою я брав Свої перлини та ховав В землі, поки переховав Все те, що в світі миле мав (Щог., Поезії, 1958, 194). ПЕРЕХОВА́ТИ² див. перехо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  6. переховати — Переховати, -ся см. переховувати, -ся. Словник української мови Грінченка