персть

Значення в інших словниках

1. персть — -і, ж., заст., уроч. Земля. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. персть — ПЕРСТЬ, і, ж., заст., уроч. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече (Номис); Шапками та приполами персть носили, Високу могилу висипали, Славу козацькую учинили (з думи); Тепер війна довжезні має руки, Сліди цих рук на Дуврі знати теж... Словник української мови у 20 томах
3. персть — персть, пьрсть, перъсть пил, порох; тіло, прах; земля, країна Словник застарілих та маловживаних слів
4. персть — ГРУНТ (верхній шар земної кори), ЗЕМЛЯ́, ПЕРСТЬ заст., уроч. Родючий ґрунт щедро віддавав деревам життєдайні соки (О. Десняк); Недовго вже мені зосталося топтати цю землю (Є. Гуцало); Шаблями суходіл копали, А шапками та приполами персть носили Да високу могилу висипали (з думи). Словник синонімів української мови
5. персть — ПЕРСТЬ, і, ж., заст., уроч. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече (Номис, 1864, № 9742); Шапками та приполами персть носили, Високу могилу висипали, Славу козацькую учинили (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
6. персть — Персть, -ти ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249. Словник української мови Грінченка