1. Орфографічний словник української мови

пещенець

пе́щенець

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пещенець — -нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пещенець — ПЕ́ЩЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя. Раптом Тарас отаке: – Машиністом, каже, хочу. Відтоді подивився [Дунай] на сина інакшими очима .. Молодець. За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь .. матусин пещенець... (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  3. пещенець — ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Й розм., МАЗУ́Н розм., МАЗІ́Й розм., ПЛЕ́КАНЕЦЬ розм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬ рідше. Добриня.. не відходив від свого пестуна (С. Словник синонімів української мови
  4. пещенець — ПЕ́ЩЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя. Раптом Тарас отаке: — Машиністом, каже, хочу. Відтоді подивився [Дунай] на сина інакшими очима.. Молодець. За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь.. матусин пещенець… (Мур., Жила.. вдова, 1960, 53). Словник української мови в 11 томах