1. Словник української мови в 11 томах

пещенець

ПЕ́ЩЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя.

Раптом Тарас отаке: — Машиністом, каже, хочу. Відтоді подивився [Дунай] на сина інакшими очима.. Молодець. За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь.. матусин пещенець… (Мур., Жила.. вдова, 1960, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пещенець — пе́щенець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. пещенець — -нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пещенець — ПЕ́ЩЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Той, кого пестять; пещене дитя. Раптом Тарас отаке: – Машиністом, каже, хочу. Відтоді подивився [Дунай] на сина інакшими очима .. Молодець. За такого можна не боятися, що виросте з нього якийсь .. матусин пещенець... (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  4. пещенець — ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Й розм., МАЗУ́Н розм., МАЗІ́Й розм., ПЛЕ́КАНЕЦЬ розм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬ рідше. Добриня.. не відходив від свого пестуна (С. Словник синонімів української мови