1. Орфографічний словник української мови

пильник

пильни́к

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пильник — і пилник, -а, ч., діал. Напилок, терпуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пильник — ПИЛЬНИ́К, а́, ч., діал. Напилок. В другій робітні скрипіли і сичали пильники і курява знімалася до вікон (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  3. пильник — пи́льник 1. стальний інструмент у формі бруска з насічкою, який використовують для обточування металевих виробів; напилок (ст)||напильник ◊ да́ти пи́льник вул. вилаяти, висварити, зганьбити (ст): То ти, каже, Ґаранові на стації такий пильник дав?... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. пильник — НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик). Словник синонімів української мови
  5. пильник — ПИЛЬНИ́К, а́, ч., діал. Напилок. В другій робітні скрипіли і сичали пильники і курява знімалася до вікон (Ірчан, II, 1958, 271). Словник української мови в 11 томах