питливо

питли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питливо — рідко. Присл. до питливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. – Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! – просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Панас Мирний); Сонька сіла на стілець і питливо подивилась на Кметя (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  3. питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. — Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! — просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Мирний, IV, 1955, 147); Людина у вузькому пальті і чоботях питливо зорила за освітленими вікнами (Панч, На калин. мості, 1965, 177). Словник української мови в 11 томах