питливо
питли́во
рідко.
Присл. до питливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питливо — питли́во прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. – Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! – просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Панас Мирний); Сонька сіла на стілець і питливо подивилась на Кметя (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
- питливо — ПИТЛИ́ВО, рідко. Присл. до питли́вий. — Ганна Йосипівна! Раз хоч на віку! — просить, спідлоба питливо дивлячись, Власов (Мирний, IV, 1955, 147); Людина у вузькому пальті і чоботях питливо зорила за освітленими вікнами (Панч, На калин. мості, 1965, 177). Словник української мови в 11 томах