1. Орфографічний словник української мови

пихкання

пи́хкання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихкання — -я, с. Дія за знач. пихкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пихкання — ПИ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́хкати і звуки, утворювані цією дією. – А вона тобі, ота бісова машина, як скажена – тільки гурк-гурк, пих-пих. І від того пихкання та гарчання у мене в голові одразу все шкереберть (С. Словник української мови у 20 томах
  3. пихкання — ПИ́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́хкати і звуки, утворювані цією дією. — А вона тобі, ота бісова машина, як скажена — тільки гурк-гурк, пих-пих. І від того пихкання та гарчання у мене в голові одразу все шкереберть (Жур., Дорога.. Словник української мови в 11 томах