1. Орфографічний словник української мови

пихтір

пихті́р

іменник чоловічого роду, істота

мішок для годівлі коней

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пихтір — -а, ч., діал. Мішок для годівлі коней. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пихтір — ПИХТІ́Р, а́, ч., діал. Мішок для годівлі коней. Іван поспішно розчинив ворота, підвода заїхала до двору. Гість неквапливо прив'язував до дишля пихтір з сіном (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. пихтір — РЕ́ПТУХ (мішок або торба для годівлі коней у дорозі), ОПА́ЛКА діал., ПИХТІ́Р діал. Коні з рептухами на мордах стояли у дворі, навіть не випряжені з саней (А. Головко); Під'їхавши до скирти, Полікарп чіпляє коням опалку, а сам — за вила (М. Словник синонімів української мови
  4. пихтір — ПИХТІ́Р, а́, ч., діал. Мішок для годівлі коней. Іван поспішно розчинив ворота, підвода заїхала до двору. Гість неквапливо прив’язував до дишля пихтір з сіном (Збан., Сеспель, 1961, 271). Словник української мови в 11 томах
  5. пихтір — Пихтір, -ра м. = рептух 2. см. піхтір. Словник української мови Грінченка