1. Орфографічний словник української мови

пищуха

пищу́ха 1

іменник жіночого роду, істота

підкоришник — птах

пищу́ха 2

іменник жіночого роду, істота

сіноставець — тварина-гризун

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пищуха — I -и, ж. Комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. II -и, ж. Невелика рослиноїдна тварина-гризун, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець .. Словник української мови у 20 томах
  3. пищуха — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). ПИЩУ́ХА (гризун), СІНОСТА́ВЕЦЬ, СІНОСТА́ВКА. Словник синонімів української мови
  4. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (Веч. Словник української мови в 11 томах