пищуха
пищу́ха
I -и, ж.
Комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник.
II -и, ж.
Невелика рослиноїдна тварина-гризун, перев. іржасто-рудуватого кольору, з довгим волосяним покровом, невеликими вухами і коротким хвостом, яка видає пискливі звуки; сіноставець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пищуха — пищу́ха 1 іменник жіночого роду, істота підкоришник — птах пищу́ха 2 іменник жіночого роду, істота сіноставець — тварина-гризун Орфографічний словник української мови
- пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець .. Словник української мови у 20 томах
- пищуха — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). ПИЩУ́ХА (гризун), СІНОСТА́ВЕЦЬ, СІНОСТА́ВКА. Словник синонімів української мови
- пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (Веч. Словник української мови в 11 томах