пищуха

пищу́ха

I -и, ж.

Комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник.

II -и, ж.

Невелика рослиноїдна тварина-гризун, перев. іржасто-рудуватого кольору, з довгим волосяним покровом, невеликими вухами і коротким хвостом, яка видає пискливі звуки; сіноставець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пищуха — пищу́ха 1 іменник жіночого роду, істота підкоришник — птах пищу́ха 2 іменник жіночого роду, істота сіноставець — тварина-гризун Орфографічний словник української мови
  2. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір'ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець .. Словник української мови у 20 томах
  3. пищуха — ПИЩУ́ХА (птах), ПІДКОРИ́ШНИК. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець. Це підкоришник, або пищуха, маленька сірувато-коричнева пташка (з газети). ПИЩУ́ХА (гризун), СІНОСТА́ВЕЦЬ, СІНОСТА́ВКА. Словник синонімів української мови
  4. пищуха — ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (Веч. Словник української мови в 11 томах