плавник

плавни́к 1

іменник чоловічого роду

орган руху в риб і водоплавних тварин

плавни́к 2

іменник чоловічого роду

уламки дерев, розбитих суден

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавник — I -а, ч. Те саме, що плавець II. Спинний плавник. II -у, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плавник — ПЛАВНИ́К¹, а́, ч. Те саме, що плаве́ць². Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (М. Стельмах); Спинний плавник. ПЛАВНИ́К², у́, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. плавник — ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л. Словник синонімів української мови
  4. плавник — ПЛАВНИ́К¹, а́, ч. Те саме, що плаве́ць². Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (Стельмах, І, 1962, 103); Спинний плавник. ПЛАВНИ́К², у́, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і... Словник української мови в 11 томах