плавник
ПЛАВНИ́К¹, а́, ч. Те саме, що плаве́ць².
Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (Стельмах, І, 1962, 103);
Спинний плавник.
ПЛАВНИ́К², у́, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег.
Понад берегом з-під снігу визирали уламки плавнику. Це свідчило, що влітку хвилі викидають сюди дерево, винесене у море сибірськими річками (Трубл., Лахтак, 1953, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плавник — плавни́к 1 іменник чоловічого роду орган руху в риб і водоплавних тварин плавни́к 2 іменник чоловічого роду уламки дерев, розбитих суден Орфографічний словник української мови
- плавник — I -а, ч. Те саме, що плавець II. Спинний плавник. II -у, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін., які плавають у воді або викинуті водою на берег. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плавник — ПЛАВНИ́К¹, а́, ч. Те саме, що плаве́ць². Рибка, почувши волю, стрепенулася, завмерла, підвівши червоні плавники під самий верх води, і зникла в глибині (М. Стельмах); Спинний плавник. ПЛАВНИ́К², у́, ч. Дерева, уламки дерев, розбитих суден і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- плавник — ПЛАВЕ́ЦЬ (хрящоподібний зовнішній орган руху у риб та інших водоплавних тварин), ПЛАВНИ́К рідше, ПЕРО́ розм.; КРИЛО́ діал. (у риб). Червоно поблискували плавцями краснопери (Ю. Збанацький); Золота рибка повільно ворушила прозорими плавниками (Л. Словник синонімів української мови