1. Словник української мови в 11 томах

плавний

ПЛА́ВНИЙ, а, е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.).

Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (Донч., VI, 1957, 74);

Читати [лекцію] слід плавною, добірною і дохідливою мовою (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 49);

Плавний танець; Плавне гальмування;

// Який поступово, без різких змін переходить з одного стану в інший.

Процес становлення нового в соціалістичному суспільстві, незважаючи на те, що воно вільне від класових і національних антагонізмів, зовсім не є плавним, безконфліктним (Ком. Укр, 8, 1965, 37).

∆ Пла́вні при́голосні — назва сонорних приголосних звуків «р» і «л» за їхніми акустичними особливостями.

ПЛАВНИ́Й, а́, е́.

1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний.

Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (Шиян, Партиз. край, 1946, 69).

2. Те саме, що плаву́чий 1.

Запорозькі козаки.. добре бились у пішому строю.. Зберігало своє значення і запорозьке плавне військо — флотилія з так званих чайок (великих човнів) (Іст. УРСР, І, 1953, 341).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавний — пла́вний прикметник помірний; заокруглений плавни́й прикметник плавучий Орфографічний словник української мови
  2. плАвний — див. ПЛАВКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. плавний — I плавн`ий-а, -е. 1》 Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. 2》 Те саме, що плавучий 1). II пл`авний-а, -е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Плавне гальмування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плавний — 1. плинний, пливкий, пливучий 2. це водосплавний Словник чужослів Павло Штепа
  5. плавний — ПЛАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (А. Шиян). 2. Те саме, що плаву́чий 1. Запорозькі козаки .. Словник української мови у 20 томах
  6. плавний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
  7. плавний — Плавни́й, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. см. сітка. Вас. 188. Словник української мови Грінченка