плавний
I плавн`ий-а, -е.
1》 Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний.
2》 Те саме, що плавучий 1).
II пл`авний-а, -е.
Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Плавне гальмування.
|| Який поступово, без різких змін переходить з одного стану в інший.
Плавні приголосні — назва сонорних приголосних звуків "р" і "л" за їхніми акустичними особливостями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плавний — пла́вний прикметник помірний; заокруглений плавни́й прикметник плавучий Орфографічний словник української мови
- плАвний — див. ПЛАВКИЙ. Словник синонімів Караванського
- плавний — 1. плинний, пливкий, пливучий 2. це водосплавний Словник чужослів Павло Штепа
- плавний — ПЛАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (А. Шиян). 2. Те саме, що плаву́чий 1. Запорозькі козаки .. Словник української мови у 20 томах
- плавний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
- плавний — ПЛА́ВНИЙ, а, е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (Донч. Словник української мови в 11 томах
- плавний — Плавни́й, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. см. сітка. Вас. 188. Словник української мови Грінченка