плавний
ПЛАВНИ́Й, а́, е́.
1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний.
Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (А. Шиян).
2. Те саме, що плаву́чий 1.
Запорозькі козаки .. добре бились у пішому строю .. Зберігало своє значення і запорозьке плавне військо – флотилія з так званих чайок (великих човнів) (з наук. літ.).
ПЛА́ВНИЙ, а, е.
Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.).
Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (О. Донченко);
Читати [лекцію] слід плавною, добірною і дохідливою мовою (О. Ковінька);
Плавний танець;
Плавне гальмування;
// Який поступово, без різких змін переходить з одного стану в інший.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плавний — пла́вний прикметник помірний; заокруглений плавни́й прикметник плавучий Орфографічний словник української мови
- плАвний — див. ПЛАВКИЙ. Словник синонімів Караванського
- плавний — I плавн`ий-а, -е. 1》 Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. 2》 Те саме, що плавучий 1). II пл`авний-а, -е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Плавне гальмування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плавний — 1. плинний, пливкий, пливучий 2. це водосплавний Словник чужослів Павло Штепа
- плавний — ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення). Словник синонімів української мови
- плавний — ПЛА́ВНИЙ, а, е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (Донч. Словник української мови в 11 томах
- плавний — Плавни́й, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. см. сітка. Вас. 188. Словник української мови Грінченка