1. Орфографічний словник української мови

плачучий

пла́чучий 1

дієприкметник

від: плакати

пла́чучий 2

прикметник

який буває під час плачу

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плачучий — -а, -е, рідко. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до плакати 1). 2》 у знач. прикм. Який буває під час плачу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плачучий — ПЛА́ЧУЧИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до пла́кати 1. І пригадалася йому та дівчина плачуча... (Марко Вовчок). 2. у знач. прикм. Який буває під час плачу. Хлопчик нічого не хотів слухати. Плачучим голосом допитувався, де його мама (Є. Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  3. плачучий — ПЛА́ЧУЧИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до пла́кати 1. І пригадалася йому та дівчина плачуча… (Вовчок, І, 1955, 148). 2. у знач. прикм. Який буває під час плачу. Хлопчик нічого не хотів слухати. Плачучим голосом допитувався, де його мама (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 32). Словник української мови в 11 томах