1. Орфографічний словник української мови

пливун

пливу́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пливун — -а, ч. Перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів .. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пливун — Насичений водою піщаний шар ґрунту, що поводиться як рідина; утруднює ведення гірничих робіт. Універсальний словник-енциклопедія
  4. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів.. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах