пливун

пливу́н

-а, ч.

Перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пливун — пливу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів .. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пливун — Насичений водою піщаний шар ґрунту, що поводиться як рідина; утруднює ведення гірничих робіт. Універсальний словник-енциклопедія
  4. пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів.. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах