пливун
пливу́н
-а, ч.
Перенасичені водою розпушені, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пливун — пливу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів .. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- пливун — Насичений водою піщаний шар ґрунту, що поводиться як рідина; утруднює ведення гірничих робіт. Універсальний словник-енциклопедія
- пливун — ПЛИВУ́Н, а́, ч. Перенасичені водою рихлі, дрібнозернисті породи (піски, суглинки тощо), здатні розпливатися, рухатися. Глибина колодязя досягає майже 50 метрів.. На такій глибині прохідників чекають пливуни, тобто рідка маса з глини й піску (Рад. Укр., 20.VII 1962, 2). Словник української мови в 11 томах