1. Орфографічний словник української мови

плугач

плуга́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плугач — ОРА́Ч (той, хто оре землю), ПЛУГА́ТА́Р, ПЛУГА́Р рідше, ПЛУГА́Ч діал., ПЛУ́ЖНИК діал., РА́ТА́Й заст., ОРА́ТАЙ заст. Надійшла пора орати, Орачів зве сонце з хати (М. Стельмах); Защебетав соловейко — Пішла луна гаєм; Червоніє за горою; Плугатар співає (Т. Словник синонімів української мови
  2. плугач — Плугач, -ча м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144. Словник української мови Грінченка