1. Орфографічний словник української мови

плутання

плу́тання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутання — -я, с. Дія за знач. плутати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плутання — ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати. Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], – не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. плутання — ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати. Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], — не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Л. Укр., V, 1956, 164). Словник української мови в 11 томах