1. Словник української мови в 11 томах

плутання

ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати.

Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], — не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Л. Укр., V, 1956, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутання — плу́тання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плутання — -я, с. Дія за знач. плутати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плутання — ПЛУ́ТАННЯ, я, с. Дія за знач. плу́тати. Ваші галицькі справи засмутили мене, а надто дурне плутання людей з Барв[інським], – не то засмутило, а просто розлютило до крайнього ступня (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах