1. Орфографічний словник української мови

плювання

плюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плювання — -я, с. Дія за знач. плювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. плювання — Плюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. плювання — ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти. [Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. плювання — ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти. [Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (Кроп., II, 1958, 221). Словник української мови в 11 томах
  5. плювання — Плюва́ння, -ня с. Плеваніе. Словник української мови Грінченка