плювання
ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти.
[Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (Кроп., II, 1958, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плювання — плюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- плювання — -я, с. Дія за знач. плювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плювання — Плюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плювання — ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти. [Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- плювання — Плюва́ння, -ня с. Плеваніе. Словник української мови Грінченка