плюскати

плю́скати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюскати — див. лити Словник синонімів Вусика
  2. плюскати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). || Битися, ударятися об що-небудь із плюскотом. || Ударами, рухом по (у) воді (або іншій рідині) створювати плюскіт. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюскати — ПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла і нарешті сягнула до горища (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. плюскати — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. плюскати — ПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плюскіт (про воду або іншу рідину). А вода все клекотіла, все плюскала та шуміла і нарешті сягнула до горища (Гр. Словник української мови в 11 томах
  6. плюскати — Плюскати, -каю, -єш гл. Плескать. А я слухаю... як ті пишні керманичі весельцями плюскають. Федьк. Словник української мови Грінченка