плюсувати
плюсува́ти 1
дієслово недоконаного виду
просочувати тканину, шкіру плюсом
плюсува́ти 2
дієслово недоконаного виду
додавати щось до чогось
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюсувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. Просочувати (тканину, шкіру) особливим хімічним розчином – плюсом перед фарбуванням або вибиванням малюнка. Плюсувати тканину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюсувати — ПЛЮСУВА́ТИ¹, ую, єш, недок. Додавати під час підрахунку. Викладаю, тиша запанувала, а Зюзь тимчасом на рахівниці цок та цок. Щось плюсує собі та мінусує (О. Гончар). ПЛЮСУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., що, спец. Словник української мови у 20 томах
- плюсувати — ПЛЮСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Просочувати (тканину, шкіру) особливим хімічним розчином, плюсом, перед фарбуванням або вибиванням малюнка. Плюсувати тканину. Словник української мови в 11 томах