пляжник

пля́жник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пляжник — -а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пляжник — ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Каменюки, які стримлять з води, .. відстрашують пляжників від цього місця (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. пляжник — ПЛЯ́ЖНИК, а, ч., розм. Той, хто купається, загоряє, проводить час на пляжі. Каменюки, які стримлять з води,.. відстрашують пляжників від цього місця (Вільде, Сестри.., 1958, 222). Словник української мови в 11 томах